А то

Дата Июнь 15th, 2009 время 11:32 дп автор admin

0


А то мені вже
до будинку пиляти пора, Светка напевно нервувати почне, якщо спізнюся.
Слово в слово так я йому все і виклав, від і до. Він грустненько так
мотнув круглим своїм чайником, поскріб в потилиці, копирснув в носі, смачно, з
подвиваньіцем, гикнув, потім зиркнул на мене осоловілими баньками — і видав
разом з хвилею густого перегару:
– Випадок, скажу я вам, дивовижний. Просто унікальний випадок, я б
навіть сказав — надприродний, не побоюся цього слова. Що, так зовсім
випити і не тягне, а, люб’язний?
– Ну, не тягне, — похмуро буркнув я.
– Дивно! Адже по життю-то звично якраз все навпаки
відбувається, за вух